1.    
  2.     Навичка правильної постави

Навичка правильної постави

05.09.2018

Вироблення нормальної або максимально наближеною до неї постави — це та кінцева мета лікування, і те, з чого необхідно почати заняття лікувальною фізкультурою.

Підтримуючи правильну поставу, не треба напружувати м’язи, тіло не повинно бути скутим (як аршин проковтнув). Зайва напруга особливо характерна на початку навчання, коли при спробі випрямитися дерев’яніє не тільки тулуб, але і руки, і навіть обличчя. Для формування хорошої постави дуже важливо відчуття положення власного тіла в просторі. Правильні ІП, правильне виконання вправ розвивають м’язово-суглобне почуття, допомагають виробити правильний руховий стереотип. Приймати правильну поставу і виправляти помічені дефекти допомагає використання дзеркала, а ще краще — великого трельяжа, в якому можна оглянути себе не тільки спереду, але і збоку.

ІП самі по собі є одночасно вправами: вони вирівнюють тонус м’язів з правого і лівого боку тулуба, нормалізують фізіологічні вигини хребта і тонус позных м’язів, допомагають виробити навик правильної постави. Перед тим як приступити до виконання вправ, навчіть дитину правильно приймати ІП.

Лежачи на спині.

Голова, тулуб і ноги розташовані на одній прямій, лоб і підборіддя — на лінії, паралельній підлозі, плечі опущені, руки лежать вздовж тулуба, поперек притиснутий до підлоги.

Лежачи на животі.

Голова, тулуб і ноги розташовані прямо, лоб спирається на тильну поверхню покладених один на одного долонь. При виконанні вправ з ІП лежачи на животі руки можуть розташовуватися вздовж тіла долонями вниз або спиратися долонями на підлогу з боків від грудей. При підвищеному тонусі м’язів плечового пояса чоло і плечі можна покласти на валики.

Лежачи на боці.

При виконанні вправ у цьому ІП необхідно утримувати тулуб саме на боці: не заваливаясь вперед або назад, не згинаючи ноги в тазостегнових суглобах і зберігаючи нейтральне положення попереку (без прогину вперед або назад). Нижню руку витягують вперед або підкладають долоню під щоку. Верхня рука, поставлена віконцем (перед грудьми, спирається долонею на підлогу), допомагає підтримувати і контролювати положення тулуба (рис. 118).

Стоячи.

Голова піднята так, щоб лоб і підборіддя знаходилися на одній вертикальній лінії; плечі трохи опущені і відведені назад, лопатки зведені і прилягають до спини, руки вільно опущені вздовж тулуба або спираються долонями на пояс, груди виступає вперед, живіт втягнутий, коліна випрямлені, стопи паралельні на ширині однієї ступні або на ширині плечей.

Сидячи.

Голова і тулуб — в тому ж положенні, що і в позі стоячи, долоні на стегнах або на поясі, ноги розташовані симетрично, гомілковостопні, колінні і тазостегнові суглоби зігнуті під прямим кутом, опора на сідниці однакова.

Т. В. Лук’яненко “Здоровий хребет. Рецепти і рекомендації”

Написати коментар